Алекстандр Тарасов рассказывает о гибельной, безотвественной и преступной роли, которую сыграли прудонисты в событиях Парижской Коммуны: Мать беспорядка.
Поучительная история.
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.6)
mo_zen_real- mo_zen_real
- Мій блоґ (статті та переклади)
You are viewing mo_zen_real's journal
Comments
в статье нет ни единой ссылки на иностранные (по идее тут должны быть хотя бы французские) исследования, более того, большинство отечественных работ - не самые новые.
еще написано: "Специализируется: как социолог - на проблемах молодежи и меньшинств"
читал года полтора назад его статью о скинхедах - это стыд и позор для социолога писать такой бред. неужели нельзя было у молодежи проконсультироваться или хотя бы сайты соответствующие посмотреть?
І, поклавши руку на сереце, напевне, слід з ним погодитись. Сам про це останнім часом розмірковую.
ок. давай на чистоту.
як ти уявляєш механізм революційного переходу? опиши своїми словами. наведи альтернативи. конкретно.
(підйобую, бо така тенденція з твого боку давно прослідковується)
а брощуру я прочитав перед тим, як ставити. можу сказати, що я досить критично до неї поставився. там пропонується варіант загальної стачки і одночасного перейняття засобів виробництва під контроль синдикатів. але він можливий виключно у випадку, коли практично на всіх підприємств країни (включно із дрібними та середніми) існують революційні синдикати, котрі успішно комунікують між собою в радах, котрі і стають демократичним замінником держави. все це просто і зрозуміло. от тільки чекати створення стількох(!) синдикатів можна до другого пришестя. крім того існує робітнича аристократія, існують маси невиправних обивателів. через них революція не повинна гальмувати. і в певний момент в CNT це добре зрозуміли.
так я можу почути твій варіант чи ні? не бійся помилитися, тут всі свої. і питаю я це не для того, щоб під"їбати (на відміну від...) а для того, щоб прояснити цей момент для себе і для всього руху.
що ж до слів. то, ти як філософ, мав би знати древню притчу, про те, що той хто хоче почути почує, а хто не хоче то хоч кіл теши, ти вже неодноразово робив закиди про "відсутність революційної стратегії"(у мене, у нас), я намагався на пальцях пояснити, але ти знову повертаєшся до того ж самого. що викликає в мене підозру, що поки я не почну говорити те що тобі хочеться почути доти "стратегія" буде відсутня.
мене одне дивує, чого все ще тримаєшся цієї дрібно-буржуазної ідентичності, анархізму?
П.С.
судячи по всьому брошуру ти або вибірково, або неуважно читав, або взагалі не зрозумів. бо суть того ж самого синдикалізму(як однієї з практик) не в загальному страйку. ти точно читав її, а не вікіпедію проглянув?
П.П.С.
Тобто відмова CNT від революції це її гальмування?О_о
стосовно стратегії. поки я бачу тільки "анархо-інквізицію", котра вишукає в кожному висловлюванні авторитаризм.
щойно я попросив тебе стратегію озвучити (звісно, якщо вона є). боже збав, я не хочу почути свої слова в твоїх вустах. я прагну з"ясуавати, ЯК ТИ ЦЕ БАЧИШ. якщо тебе не затруднить, нпиши-ка. нехай жж-загал оцінить. може ти всіх зараз переконаєш?
П.С.
не плутай грішне з праведним, або навчиь уважно читати. я передав саме те, що написано в боршурі.
я не вишукую, я навіть не натякаю, але ти вперто не хочеш це зауважувати, а продовжуєш бубоніти шаблонну мантру.
я думаю що описувати тут базові речі про пряму демократію. ради, класову боротьбу і так далі смислу немає. адже "існують маси невиправних обивателів. через них революція не повинна гальмувати."
думаю взагалі-то тут дискусія ця безсенсова. щодо Тарасова, то не розумію чого ти так "руку на серце кладеш". Бо тут Тарасов угробив стільки друкованих знаків оспівуючи партизанщину, а тут "ідеологічно неправильна" партизанщина виявляється є бякою. Я вже мовчу про етичність, адже Тарасову добре відома різниця між прудоністами і іншими, зокрема анархо-комуністами(якщо тобі потрібне розяснення цього терміну то ти не соромся питай). Так що я можу погодитися з твердженням недостатньої революційності і відмови в соціалізації промисловості(факично цю ж помилку допустили в свій час CNT), але маразм про децентралізацію який посторює радянські міфи які ретельно плекали анархізм як безлад вважаю сусвітньою нісенітницею. Тим більше, що в мене є достатній життєвий досвід тоталітарних та воєнізованих структур де є "лад" і спільнот "безладу".
Щодо твоїх розмірковувань, то мені здається, що тобі просто в першу чергу треба самому собі признатися що ти хочеш, а потім вже під це підганяти ідеологічне обгрунтування
питання про досягнення цього в революційні моменти: конкретні кроки переходу до рад, конкретні механізми соціалізації. а цього ти якраз жодним чином не описав.
я далекий як від "парламентського ідіотизму", так і від "диктатури пролетаріату" (що ти мені постійно намагажшся приписати). якби я пранув влади, то йшов би у зовсім інші організації.
я кажу лише про те, що навіть у Паризькій комуні після її проголошення сформувався Центральний комітет, котрий і оголосив вибори до ради комуни. хіба це не владна струкутура? Так чи інакше на стартовому етапі й повинна сформуватись така структура революційної адміністрації. звісно, потім вона має якнайшвидше передати свої повноваження самоврядуванню. в решті решт, хто має оголошувати соціалізацію підприємств, екпропріацію банків, створення ополчення, як не повноважний на те орган?
і якщо в кожному з муніципалітетів і на кожному з підприємств свамі мешканці чи робітники не створять власне самоуправління чи не матимуть жодного синдикату, це не означає, що революція їх не торкнеться. чи може проголосити їх осуспільнення та самоуправління в рішенням органу революційної юрисдикції є авторитарним? я відкидаю тезу про те, що "якщо в моєму дворі не буде анархістів цей двір не підпорядковуватиметься радам", бо "свободу не можна привнести туди, де її не прагнуть". революція не може чекати, доки всі до єдиного роздупляться та консенсусно захотять анархії.
і за це мене звинувачують у авторитаризмі! складається враження що ті, хто пробують вишукувати всюди авторитаризм, просто не хотять докорінних змін.
і ще одне. друже, ти надто високої про себе думки. звідки така впевненість в тому, що книжки тут читаєш тільки ти? зазанєшся.
(а так харашо все починалося, ситуціоністи, всє дєла...:-()
тобі ж, вочевидь, вистачає насолоджуватись власною "антиавторитарністю". ну так, я тобі й не заважаю це робити. можу тільки побажати успіхів у побудові анархії в окремо взятій тусовці.
http://mo-zen-real.livejournal.com/1289
Раз предприятие не работает - есть экономические причины. Нет сырья или нет сбыта. И вот большевики и Совнаркома решили: а давайте этот камень повесим на шею самим рабочим, пусть корячатся. Последний дурак понимает, что если предприятие нерентабельно и остановилось, то неважно, кто им владеет, - оно все равно нерентабельно, убыточно, оно неработоспособно.
Продолжу в том же духе. ;-)
Бессмысленным и вредным было январское восстание рабочих киевского Арсенала. Мы не раз слышали оправдания этого ошибочного выступления от левых наймитов капитала и мирового империализма. Их грошовые доводы нам известны. На самом деле, сбыта продукции не было и Центральная Рада давно уже хотела снять этот бюджетный камень с шеи украинских рабочих и крестьян. И, вообще, вместо того чтоб обрадоваться освобождению от труда и забить болт на трудовую этику и прочие буржуйские заморочки несознательные пролетарии они подняли мятеж. Так же гадко выглядит их протест против убийства члена семьи банкира и депутата УЦР Пятакова. Где их классовое сознание? Рабочие во имя защиты неприкосновенности депутата и прочих омерзительных лакейско-буржуазных штучек устроили братоубийственную бойню в Киеве. И поддержали их мелкобуржуазные элементы армии, состоявшей из украинских крестьян, после украинизации. Адские националисты из частей киевского гарнизона так и не понявшие прогрессивную роль русской культуры и не выучившие язык Тургенева и Достоевского поддержали бессмысленное выступление арсенальцев. Революционное движение должно вынести из этого уроки.
Я софизмы могу изрыгать со скоростью Тарасова. ;-) Это не сложно. Тарасов - "марксиздзкий" Магид. Два сапога пара.
И немного офф-топом: а что скажешь про давнюю работу Майданика об анархистах в Испании?
http://saint-juste.narod.ru/maidanik.ht
а текст до боли знакомый
"Объединение сил пролетариата при всё более усиливавшемся идейном воздействии КПИ и примера CСCP на рабочее движение Испании грозило подорвать влияние анархистских лидеров в массах."
нечтожная малая организация, со слабыми позициями в пролетариате могла проводить "идейное воздействие"? Да та же крошечная по сравнению с анархистами ПОУМ имела больше оснований на такую риторику.
Это тоже "перл":
"Коммунисты настаивали на том, что фронт является главным участком революции, что интересам вооружённой борьбы с фашистами должны быть подчинены все остальные стороны революционного процесса.
Единство всех сил пролетариата, союз пролетариата и мелкой буржуазии при гегемонии первого, глубокое социально-экономическое преобразование страны, создание мощной регулярной народной армии, железный революционный порядок в тылу, военная, экономическая и политическая централизация фронта и тыла республики — таковы были важнейшие условия военной победы[26]. Если бы на этой платформе было осуществлено политическое единство пролетариата — дорога к победе была бы открыта."
Так сталинисты реализовали свою программу. И что республика победила? Партийность нужна в партийных документах. В истории это грозит превращением в претенциозный софизм.
В самом начале походя утверждает, что испанские анархисты «установив этатоидную (подобную государству) власть, навязывали ее остальному населению (большинству) силой оружия, безжалостно подавляя и уничтожая несогласных (вопреки принципу свободы личности)». Если говорить не об отдельных неконтролируемых группах, а об организации НКТ, которая и установила новую систему в Каталонии и Арагоне, это - чистой воды клевета, давно опровергнутая (о чем Саше известно, так как он читает мои работы, где я привожу соответствующие источники по теме). Даже удивительно, почему эту же клевету А. Тарасов не распространил на Парижскую коммуну (там тоже было и насилие, и нарушения свободы личности, которую, кстати, большинство направлений анархизма вовсе не считает священной коровой).
Чистым недоразумением можно считать утверждение А. Тарасова, что Парижская коммуна была «чистым случаем воплощения анархистских теорий в жизнь». Коммуна существовала 72 дня, анархисты не были единственной фракцией, могли только приступить к преобразованиям соответственно месту и времени. И это – «чистый случай воплощения»?! Тогда решения II съезда Советов – «чистый случай воплощения» марксизма.
Я, конечно, доволен, что А. Тарасов повторяет мой вывод о том, что анархисты доминировали в Коммуне идейно, но это не значит, что они в этих условиях могли осуществить такой «чистый эксперимент».
Подробное разъяснение ошибок марксистских критиков Коммуны (которые повторяет А. Тарасов) было дано мной еще два года назад в книге «Социализм: золотой век теории». Отсылаю к ней всех интересующихся. Там говорится и про Клюзере, и об ограниченных возможностях экономического эксперимента. Думаю, не случайно, что А. Тарасов ссылается не на эту мою книгу, а на труднодоступную сейчас старинную статью.
А. Тарасов добавляет к обычным ошибкам марксистских критиков Коммуны новые «странности». Он считает, что из-за стремления к «коммунальной хартии» Коммуна отказалась от похода на Версаль. Но достаточно заглянуть в учебник, чтобы выяснить – коммунары пошли на Версаль уже 3 апреля, через несколько дней после выборов, до принятия Декларации с федералистскими принципами (проблема похода на Версаль и теория политического устройства – из разных опер). Из-за торопливости бланкистов (они и командовали колоннами, Клюзере стал военным делегатом позднее) двинулись без достаточной подготовки. Сунулись, не зная брода, и потерпели поражение. Это поражение стало переломом в ходе военных действий. Попытка объяснить эту трагедию анархисткой теорией (!) просто смешна.
Столь же смешным (если бы речь не шла о несправедливых нападках на людей, честно, хотя и не всегда безошибочно, выполнявших свой революционный долг) является утверждение А. Тарасова об отказе коммунарами единомышленникам из других городов в военной помощи. Вероятно, Саша считает, что у Коммуны были воздушно-десантные части (речь идет о городах по всей Франции!). Или стоило по-махновски рассосаться по всей Франции, а Париж сдать без боя?
Так можно было бы продолжать чуть ли не по каждому абзацу. Но стоит ли?
Вот, кстати, еще материал, который может быть полезен для понимания Коммуны: http://shubinav.livejournal.com/1203.ht
Хотя лучше, конечно, читать книгу - там обо всем подробнее.
Здесь, увы, он не помещается.